Заснув в зимовому сні сосновий бір, задрімали в льодовому панцирі ставки і маленькі річечки, а на древню Плужнянську землю прийшло чудодійне свято Миколая – давнє землеробське календарне свято.

Серед населення західних областей України з ХІХ ст. набула поширення традиція обдарування від імені Св.Миколая. Чемним і слухняним дітям Св.Миколай дарував (тобто клав під подушку) солодощі та інші подарунки, неслухняним – палицю або прутики – пересторогу на майбутнє.

Щоріч Миколай кличе за собою людей, пропонує стати поруч і робити добро задля інших. Одні ще сумніваються, а хтось уже зробив перший крок. А деякі давно і впевнено ідуть за ним, за Святим Угодником, несучи радість у школи, дитячі садки і будинки.

Дорослі докладали всіх зусиль, щоб це свято справді стало казковим і незабутнім, щоб у кожну оселю, до кожної дитини прийшло справжнє диво.

І прийшло воно до школярів Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи Хмельницької обласної ради. Учні чекали на свого покровителя, доброго Духа. Хлопчики і дівчатка, щоб отримати гарного подарунка від Миколая, намагалися добре вчитися, поважати старших, допомагати батькам.

А на свято кожна дитина підготувала вірш, пісеньку, брали участь у шкільних заходах, конкурсах. Щоб Миколай дізнався про мрії кожного, діти малювали малюнки і писали листи. Глибоко вражали листи, в яких звучали прохання за здоров’я рідних, братиків і сестричок, а червоною ниткою проходило у кожному листі прохання миру і закінчення війни.

За це в нагороду діти отримали подарунки, від яких на обличчях з’явилася щаслива усмішка, дитяча радість. Щиру вдячність учні та працівники складають всім небайдужим людям, в серцях яких горить вогник добра і запалює на добро інших. Бажаними гостями свята стали командир військової частини №3043 з охорони Хмельницької АЕС Кабанов К.А. та заступник командира Вергеліс С.Д., які подарували 5 цифрових ефірних приймачів, представнику Ізяславського районного відділу поліції дільничому Кравцю О.В., жителю с. Полянь Славутського району Ратушняку В.П., який подарував спортивний інвентар, спортивне взуття, іграшки. Усі ці подарунки були оздоблені солодощами та фруктами.

Пісні, вірші, листи почув і прочитав Святий Миколай та до школи з подарунками завітав. Роздаючи солодощі, Святий Угодник бажав дітям бути чемними, робити добро, не ображати нікого, не сваритися.

Ще довго лунала пісня «Ой хто, хто Миколая любить», веселий сміх щасливих дітей. Діти дякували Миколаю за подарунки та просили у Господа щасливої долі директору школи Климчуку В.І. за подароване їм таке веселе свято.